ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до освітньої програми
Молодківського ліцею
Надвірнянської міської ради
на 2023/2024 навчальний рік
І. Загальні засади
1. Молодківський ліцей Надвірнянської міської ради – заклад загальної середньої освіти, створений рішенням сесії Надвірнянської міської ради 15 січня 2021 року, перебуває в комунальній власності.
Юридична адреса освітнього закладу: 78424 c. Молодків, вул. Черемшини, 1
e-mail: molodkiv@ukr.net
Освітній процес у ліцеї організовано в класах з інклюзивною та з індивідуальною формою навчання.
В 11 класі з урахуванням потреб здобувачів освіти організовано профільне навчання за технічним профілем.
Орієнтовна кількість учнів на 2023/2024 навчальний рік
Усього класів 17; учнів 342.
Ступені навчання |
Загальноосвітні класи |
Класи з інклюзивною формою навчання |
Класи з індивідуальною формою навчанням (педагогічний патронаж) |
|||
Кількість класів |
у них учнів |
Кількість класів |
у них учнів |
Кількість класів |
у них учнів |
|
І ступеня (1-4класи) |
6 |
128 |
1 |
1 |
0 |
0 |
ІІ ступеня (5-9 класи) |
9 |
178 |
3 |
3 |
2 |
2 |
ІІІ ступеня (10-11 класи) |
2 |
36 |
0 |
0 |
0 |
0 |
Усього |
17 |
342 |
4 |
4 |
2 |
2 |
2. Планування освітнього процесу здійснюється відповідно до Конституції України, законів України «Про освіту», «Про повну загальну середню освіту», «Про охорону дитинства», «Про реабілітацію інвалідів в Україні», «Про психіатричну допомогу», Положення про спеціальні класи для навчання дітей з особливими освітніми потребами, Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 вересня 2021 р. № 957 «Про затвердження порядку організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої освіти. Закон України від 19 червня 2022 року № 2315 –ІX «Про внесення зміни до розділу 10 «Про кінцеві та перехідні положення» Закону України «Про повну загальну середню освіту» щодо врегулювання окремих питань освітньої діяльності в умовах воєнного стану».
3. Навчальні плани Молодківського ліцею Надвірнянської міської ради розроблені відповідно до Закону України «Про освіту», Державного стандарту початкової освіти, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти» від 24.07.2019 року № 688.
Навчальні плани складені з урахуванням сучасних підходів до планування й організації закладом освіти єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової, базової та повної загальної середньої освіти затверджений постановою Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти» від 24.07.2019 року № 688.
Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання для реалізації в рамках кожної освітньої галузі – формування ключових компетентностей учнів.
№ з/п |
Ключові компетентності |
Компоненти |
1 |
Спілкування державною і рідною (у разі відмінності) мовами |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення |
невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику окремого предмета; поповнювати свій словниковий запас. Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
||
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, |
інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
||
4 |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
5 |
Інформаційно цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
6 |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну |
діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
||
7 |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту (оптимізаційні задачі) |
8 |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет; орієнтуватися в широкому колі послуг і товарів на основі чітких критеріїв, робити споживчий вибір, спираючись на різні дані. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне |
обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту
- Обізнаність і Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою самовираження у думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи сфері культури національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики
спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо).
Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства.
Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва
Можуть бути використані для маніпулювання Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завданнясоціально-економічного, екологічного змісту;задачі, які сприяють усвідомленню цінностіздорового способу життя |
Такі ключові компетентності як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів.
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість шляхом створення проблемних ситуацій, організації спостережень, дослідів та інших видів діяльності. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньо-предметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційно-діяльнісних і організаційно-методичних із метою посилення пізнавального інтересу учнів до навчання і підвищення рівня їхньої загальної культури, створення умов для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду.
3. Відповідно до листа Міністерства освіти і науки України від 11.08.2020 року №1/9-430 «Щодо методичних рекомендацій про вивчення навчальних предметів у закладах загальної середньої освіти в 2021/2022 навчальному році», Листа МОН 1/9530-22. від 19.08.2022 р. робочий навчальний план на 2023/2024 навчальний рік розроблено:
Для 1-А відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 року № 688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти» (додаток 12 Базового навчального плану початкової освіти для класів з українською мовою навчання), типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Савченко О. Я. ( наказ МОН України від 08.10.2019 № 1272).
Для 2-А, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 року № 688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти» (додаток 12 Базового навчального плану початкової освіти для класів з українською мовою навчання), типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Савченко О. Я. ( наказ МОН України від 08.10.2019 № 1272).
Для 3-А, Б відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24.07.2019 року № 688 «Про внесення змін до Державного стандарту початкової освіти» (додаток 12 Базового навчального плану початкової освіти для класів з українською мовою навчання), типової освітньої програми для закладів загальної середньої освіти, розробленої під керівництвом Савченко О. Я. (наказ МОН України від 12.08.2022 № 743-22).
Для 4-А, Б відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти І ступеня , затвердженої наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 407 (таблиця 1) (наказ МОН України від 08.10.2019 № 1273).
Для 5-6 А,Б – за типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН України № 698 від 03.08. 2022 р.
Для 7-9 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 405 (6-7 класи – додаток 1; 8-9 класи – додаток 10);
Для 10-11 класів – за Типовою освітньою програмою закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня, затвердженою наказом МОН України від 20.04.2018 р. № 408 (у редакції наказу МОН від 28.11.2019 р. № 1493 зі змінами).
Навчання в освітньому закладі здійснюється українською мовою.
ІІ. Структура 2023/2024 навчального року
1. Відповідно до статті 10 п. 3 Закону України «Про повну загальну середню освіту» 2023-2024 навчальний рік починається 01 вересня 2023 року у День знань і закінчується 28 червня 2024 року.
2. Відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 8/32979 учні 4, 9, 11 класів складають державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, форму й терміни проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково (4 клас – укр. мова, математика).
Вручення документів про освіту планується провести для здобувачів освіти, які закінчили 9 клас ліцею 21 червня 2024 року; 11 клас ліцею – 21 червня 2024 року.
3. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
І семестр - з 01 вересня 2023 по 22 грудня 2023 року;
ІІ семестр - з 08 січня по 31 травня 2024 року.
4. Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:
осінні канікули - з 28.10.2023 по 05.11.2023;
зимові канікули - з 25.12.2023 по 07.01.2024
весняні канікули - з 16.03.2024 по 24.03.2024 року.
У разі зміни зони епідеміологічної небезпеки або військової небезпеки, зміни термінів опалювального сезону адміністрація освітнього закладу має право переносити терміни проведення канікул, початку та завершення навчальних семестрів.
5. У випадках запровадження карантину або припинення освітнього процесу з інших поважних причин засвоєння змісту кожного навчального предмета забезпечується в повному обсязі шляхом використання технологій дистанційного навчання на освітніх платформі Google Clаssroom, з використанням інструментів Zoom, Meet.
6. Освітній заклад працює в одну зміну в 5-денному навчальному режимі і з можливістю використання змішаної системи навчання.
7. Тривалість уроків встановлена відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» і становить у перших класах – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин, у 5-11 класах – 45 хвилин.
8. Навчальні заняття розпочинаються о 8 .00 і проводяться за розкладом.
Ліцей ( 1-ші класи)
№ уроків |
Час уроків |
Перерва |
І урок |
8.00 – 08.35 |
15 хвилин |
ІІ урок |
8.55 – 09.30 |
20 хвилин |
ІІІ урок |
9.50 – 10.25 |
30 хвилин |
ІV урок |
10.55 – 11.30 |
Ліцей ( 2-4 класи)
№ уроків |
Час уроків |
Перерва |
І урок |
8.00 – 08.35 |
15 хвилин |
ІІ урок |
8.55 – 09.30 |
20 хвилин |
ІІІ урок |
9.50 – 10.25 |
20 хвилин |
ІV урок |
10.55 – 11.30 |
10 хвилин |
V урок |
12.00-12.40 |
|
Ліцей (5-11 класи)
|
№ уроків |
Час уроків |
Перерва |
1 |
8꞉00-08.45 |
5 хв. |
|
|
2 |
8꞉50-9.35 |
20 хв. |
3 |
9꞉55- 10.40 |
20 хв. |
|
4 |
11꞉10-11.55 |
10 хв. |
|
5 |
12.05-12.50 |
5 хв. |
|
6 |
12.55.-13.40 |
5 хв. |
|
7 |
13.45-14.30 |
5 хв. |
|
8 |
14.35-15.20 |
ІІІ. Порядо
ІІІ. Порядок вивчення окремих навчальних предметів
З метою виконання Державного стандарту освіти, викладання навчальних предметів інваріантної складової забезпечується в повному обсязі годин, що передбачені типовими освітніми програмами.
Особливості використання годин варіативної складової
Навчального плану початкової освіти для класів з українською мовою навчання у ліцеї І ступеня (1-4 класи)
Навчально-виховна робота в початковій школі спрямована на адаптацію та соціалізацію дітей на першому етапі навчання, корекцію розвитку дітей, які потребують особливої уваги педагогів, інтеграцію дітей з особливими потребами у загальноосвітній простір (інклюзивна освіта).
У зв’язку з цим години варіативної складової робочого навчального плану використано наступним чином:
№ за порядком |
Назва предмету |
|
|
Програма (автори, назва, рік видання, видання) |
Обґрунтування вибору |
|||||
Курси за вибором |
||||||||||
1. |
Додаткові години для вивчення предметів освітніх галузей, проведення консультацій |
1 2 3 4
|
1 1 1 1
|
Програма для учнів 2-4 класів, автор О.Митник |
За пропозиціями батьків та учнів. |
Корекційно-розвиткові заняття |
|||||
1 |
Ритміка |
6-А кл. 9-Б |
2 2 |
|
інклюзивне навчання |
2 |
Корекція розвитку |
6-А 9-А |
2 2 |
за програмою для спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей із затримкою психічного розвитку за редакцією Омельченко І.М., Федорович Л.О., Сак Т.В., Прохоренко Л.І.
|
інклюзивне навчання |
3 |
Корекція розвитку із соціально-побутового орієнтування |
6-А |
1 |
інклюзивне навчання |
|
4 |
Лікувальна фізкультура |
6-Б |
2 |
інклюзивне навчання |
Особливості використання годин варіативної складової робочого навчального плану в ліцеї II ступеня ( 5-9 класи )
Особливістю організації освітнього процесу в 5-9 класах є орієнтація на досягнення всіма учнями обов'язкового рівня знань навчальних дисциплін відповідно до державних вимог та стандартів, створення умов для навчання на більш високому рівні тим учням, які мають здібності, зацікавленість певними предметами.
Навчальний план спрямований на виявлення та подальший розвиток творчих здібностей школярів, популяризацію державної мови та національних традицій, комунікативних навичок, формування стійких звичок і потреб у здоровому способі життя, формування активної життєвої позиції, з метою допрофільної підготовки учнів (філологічний, математичний профілі).
У зв'язку з цим години варіативної складової робочого навчального плану використані наступним чином:
№
|
Назва предмету |
клас |
Кіль- кість годин |
Програма (автори, назва, рік видання, видання) |
Обґрунтування вибору |
Курси за вибором |
|||||
1 |
Християнська етика |
5-А
|
1
|
Навчальна програма з основ християнської етики 1-11 класи для закладів загальної середньої освіти Сохань Г. С., Гусаков І. М., схвалено протокол № 6 від 21 липня 2022 року |
|
3 |
Українознавство |
5-А
|
1
|
Програма рекомендована МОН України (Лист МОН від 10.08.2020р. №1/11-5310) |
|
4 |
Християнська етика |
6-А
|
1
|
Навчальна програма з основ християнської етики 1-11 класи для закладів загальної середньої освіти Сохань Г. С., Гусаков І. М., схвалено протокол № 6 від 21 липня 2022 року |
|
5 |
Українознавство |
6-А |
1 |
Програма рекомендована МОН України (Лист МОН від 10.08.2020р. №1/11-5310) |
|
6 |
Християнська етика |
7-А 7-Б |
1 1 |
Навчальна програма з основ християнської етики 1-11 класи для закладів загальної середньої освіти Сохань Г. С., Гусаков І. М., схвалено протокол № 6 від 21 липня 2022 року |
|
7 |
Укр. мова |
7-А 7-Б |
1 1 |
Курс за вибором Наказ МОН №804 від 07.06.2017р. |
|
8 |
Українознавство |
7-А 7-Б |
1 1 |
Програма рекомендована МОН України (Лист МОН від 10.08.2020р. №1/11-5310) |
|
9 |
Християнська етика |
8-А 8-Б |
1 1 |
Навчальна програма з основ християнської етики 1-11 класи для закладів загальної середньої освіти Сохань Г. С., Гусаков І. М., схвалено протокол № 6 від 21 липня 2022 року |
|
10 |
Історія рідного краю |
8-А 8-Б |
1 1 |
Історія Прикарпаття Лист державної наукової установи»інститут інноваційних технологій і змісту освіти МОН України від22 липня 2013р. затверджено рішенням педради Молодківського ліцею№1 від 30 серпня 2022р. |
|
11 |
Укр. мова |
8-А 8-Б |
0,5 0,5 |
Наказ МОН №804 від 07.06.2017р. |
|
12 |
Українознавство |
8-А 8-Б |
1 1 |
Програма рекомендована МОН України (Лист МОН від 10.08.2020р. №1/11-5310) |
|
13 |
Християнська етика |
9-А |
1 |
Навчальна програма з основ християнської етики 1-11 класи для закладів загальної середньої освіти Сохань Г. С., Гусаков І. М., схвалено протокол № 6 від 21 липня 2022 року |
|
14 |
Укр. мова |
9-А |
0,5 |
Наказ МОН №804 від 07.06.2017р |
|
15 |
Укр. мова |
9-Б |
0,5 |
Наказ МОН №804 від 07.06.2017р |
|
16. |
Географія РК |
9-А |
0,5 |
Наказ МОН №1407 від 23.10.2017р |
|
17. |
Географія РК |
9-Б |
0,5 |
Наказ МОН №1407 від 23.10.2017р |
Особливості використання годин варіативної складової
навчального плану в школі Ш ступеня (10-11 клас)
Освітній процес у 11 класі спрямований на формування особистості старшокласників, підготовку їх до свідомого вибору професії. Навчальний план для 10-11 класів розроблений із урахуванням технологічно-профільного навчання. У зв’язку з цим години варіативної складової навчального плану використані наступним чином:
№
|
Назва предмету |
клас |
Кіль- кість годин |
Програма (автори, назва, рік видання, видання) |
Обґрунтування вибору |
Вибірково обов’зкові предмети |
|||||
1 |
Інформатика Технології |
10-А 10-А |
1,5 1,5 |
Програми, затверджені наказом МОН України |
|
2 |
Інформатика Технології |
11-А 11-А |
1,5 1,5 |
2019р. рекоменд. МОН № 804 |
|
Всього |
6 |
||||
Додаткові години |
|||||
1 |
Технології Англ.мова |
10-А 10-А |
4,5 1,5 |
Наказ МОН України № 804 від 07.06.2019р. |
|
Всього |
6 |
||||
2 |
Технології Англ.мова Креслення |
11 11 11 |
4,5 1,5 0,5 |
Наказ МОН України № 804 від 07.06.2017р. |
|
Всього |
6,5 |
№
|
Назва предмету |
клас |
Кіль- кість годин |
Програма (автори, назва, рік видання, видання) |
Обґрунтування вибору |
Факультативи |
|||||
1 |
Історія укр. пис |
10-А |
0,5 |
Наказ МОН №804 від 07.06.2019р. |
|
Християнська етика |
10-А |
0,5 |
Навчальна програма з основ християнської етики 1-11 класи для закладів загальної середньої освіти Сохань Г. С., Гусаков І. М., схвалено протокол № 6 від 21 липня 2022 року |
||
Всього |
1 |
||||
2 |
Історія україн.писем. |
11-А |
0,5 |
Наказ МОН освіти № 1/18-г-36 від 29.06.2018р. |
|
Ірраціон.числа |
11-А |
0,5 |
|||
Християнська етика |
11-А |
0,5 |
Навчальна програма з основ християнської етики 1-11 класи для закладів загальної середньої освіти Сохань Г. С., Гусаков І. М., схвалено протокол № 6 від 21 липня 2022 року |
||
Фінансова грамотність |
11-А |
0,5 |
Наказ МОН України № 1407 від 23.10.2017р. |
||
Культура мовлення |
11-А |
0,5 |
МОН освіти № 1/18 від 29.06.2018р. |
||
Всього |
2,5 |
Розділ 1
Призначення ліцею та засіб її реалізації
Призначення ліцею полягає в наданні якісної повної загальної освіти дітям шкільного віку села, забезпеченні їх всебічного розвитку, виховання і самореалізації особистості яка здатна до життя в суспільстві та цивілізованої взаємодії з природою, має прагнення до самовдосконалення і навчання впродовж життя, готова до свідомого життєвого вибору та самореалізації, відповідальності, трудової діяльності та громадянської активності.
Досягнення цієї мети забезпечується шляхом формування ключових компетентностей, необхідних кожній сучасній людині для успішної життєдіяльності.
Спільними для всіх компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, здатність логічно обґрунтовувати позицію, творчість, ініціативність, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, здатність співпрацювати з іншими людьми.
Основним засобом реалізації призначення загальноосвітнього закладу є засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту загальноосвітніх програм. У той же час заклад має у своєму розпорядженні додаткові засоби реалізації свого призначення, а саме
- уведення в навчальний план предметів і курсів, що сприяють загальнокультурному розвитку особистості та формують гуманістичний світогляд;
- надання учням можливості спробувати себе в різних видах діяльності (інтелектуальної, трудової, художньо-естетичної тощо);
- поглиблене вивчення окремих предметів;
- надання учням можливості вибору профілю навчання, темпу засвоєння навчального матеріалу;
- оригінальна організація навчальної діяльності, інтеграція навчальної та позанавчальної діяльності;
- надання широкого спектра додаткових освітніх програм і додаткових освітніх послуг.
Освітня програма, що реалізується в закладі, спрямована на формування в здобувачів освіти сучасної наукової картини світу; виховання працьовитості, любові до природи; розвиток в учнів національної самосвідомості; формування людини та громадянина, яка прагне вдосконалювання та перетворення суспільства; інтеграцію особистості в систему світової та національної культури; рішення задач, формування загальної культури особистості, адаптації особистості до життя в суспільстві; виховання громадянськості, поваги до прав і свобод людини, поваги до культурних традицій та особливостей інших народів в умовах багатонаціональної держави; створення основи для усвідомленого відповідального вибору та наступного освоєння професійних освітніх програм; формування потреби учнів до самоосвіти, саморозвитку, самовдосконалення тощо.
Реалізація освітньої програми ліцею здійснюється через три рівні освіти:
початкова освіта тривалістю чотири роки;
базова середня освіта тривалістю п’ять років;
профільна середня освіта тривалістю два роки.
Розділ 2
Опис "моделі" випускника ліцею
Модель випускника Нової Української Школи – це необхідна основа для сміливих і успішних кроків у своє майбутнє. Всі інші здобутки у сфері компетентності може принести людині лише наполеглива цілеспрямована праця, бажання вчитися і ділитися досвідом з іншими.
Випускник ліцею має міцні знання і вміло користується ними. Знання та вміння отримані учнем тісно взаємопов’язані з його ціннісними орієнтирами.
Набуті життєві компетентності випускник вміло використовує для успішної самореалізації у житті, навчанні та праці. Він вміє критично мислити, логічно обґрунтовувати позицію, виявляти ініціативу, творити, вирішувати проблеми, оцінювати ризики та приймати рішення.
Наш випускник – це передусім людина творча, з великим потенціалом саморозвитку та самореалізації, широким спектром особистості:
- випускник ліцею добре проінформована особистість;
- прагне до самоосвіти та вдосконалення;
- готовий брати активну участь у суспільно-культурному житті громади, держави ;
- є свідомим громадянином, готовим відповідати за свої вчинки;
- свідомо ставиться до свого здоров’я та довкілля;
- мислить креативно, використовуючи увесь свій творчий потенціал.
Випускник компетентний у ставленні до життя — реалізує себе через самопізнання, саморозуміння та інтелектуальну культуру.
Випускник початкових класів має знання, уміння та навички, передбачені стандартом початкової освіти. Він упевнений у собі, старанний, працелюбний, самостійний, дисциплінований, вмотивований на досягнення успіху, вміє слухати і чути, критично мислити і має почуття самоконтролю, навички навчальної діяльності, культуру поведінки і мови, основи особистої гігієни і здорового способу життя.
Випускник 9 класу ліцею володіє певними якостями і вміннями на рівні вимог державних освітніх стандартів успішно засвоює загальноосвітні програми з усіх предметів навчального плану; має систему розумових навичок (порівняння, узагальнення, аналіз, синтез, класифікацію, визначення головного); володіє основами комп’ютерної грамотності; знає свої громадянські права і вміє їх реалізувати; оцінює свою діяльність з погляду моральності та етичних цінностей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; веде здоровий спосіб життя; готовий до форм і методів навчання, використовуваних у старших класах.
Випускник профільних класів має міцні знання на рівні вимог державних освітніх стандартів, що забезпечує вступ до закладу вищої професійної освіти та подальше успішне навчання; володіє іноземною мовою на базовому рівні; має високий рівень комп'ютерної грамотності (програмування, навички технічного обслуговування); володіє культурою інтелектуальної діяльності; знає і поважає культуру України та інших народів; поважає свою й чужу гідність, права, свободи інших людей; дотримується правил культури поведінки і спілкування; має почуття соціальної відповідальності; веде здоровий спосіб життя; володіє способами отримання інформації; прагне духовного і соціального добробуту.
Наш випускник - свідомий громадянин і патріот своєї країни, готовий до сміливих і успішних кроків у майбутнє.
Розділ 3
Цілі та задачі освітнього процесу ліцею
Цілі та задачі освітнього процесу на кожному рівні реалізації освітніх програм повинні бути обумовлені "моделлю" випускника, призначенням і місцем ліцею в освітньому просторі села, району, мікрорайону. Вони повинні бути сформульовані конкретно, бути вимірними, досяжними, визначеними за часом, несуперечливими по відношенню одна до одної. Інакше кажучи, відповідати загальним вимогам, що пропонуються до визначення цілей і задач.
Перед ліцеєм поставлені такі цілі освітнього процесу:
1.Забезпечити засвоєння учнями обов'язкового мінімуму змісту початкової, основної, середньої (повної) загальної освіти на рівні вимог державного освітнього стандарту;
2.Гарантувати наступність освітніх програм усіх рівнів;
3.Створити основу для адаптації учнів до життя в суспільстві, для усвідомленого вибору та наступного засвоєння професійних освітніх програм;
4.Формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності;
- 5.Забезпечити соціально-педагогічні відносини, що зберігають фізичне, психічне та соціальне здоров'я учнів;
- 6. Підвищення кваліфікації педагогічних працівників шляхом своєчасного та якісного проходження курсів перепідготовки;
- 7.Проведення атестації та сертифікації педагогів;
- 8.Цілеспрямоване вдосконалення навчально-матеріальної бази ліцею.
Розділ 4
Освітня програма закладу та її обґрунтування
4.1. Освітня програма початкової освіти
Освітня програма початкової освіти окреслює підходи до організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом початкової освіти затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24.02.2019 р. №688.
Початкова освіта здобувається з шести років (відповідно до Закону України «Про освіту»). Програма визначає загальний обсяг навчального навантаження на тиждень, забезпечує взаємозв’язки окремих предметів, курсів за вибором, їх інтеграцію та логічну послідовність вивчення які будуть подані в рамках навчальних планів:
Метою початкової освіти є всебічний розвиток дитини, її талантів, здібностей, компетентностей та наскрізних умінь відповідно до вікових та індивідуальних психофізіологічних особливостей і потреб, формування цінностей, розвиток самостійності, творчості та допитливості. Початкова освіта має такі цикли як 1-2, 3-4 класи, що враховують вікові особливості розвитку та потреби дітей і дають можливість забезпечити подолання розбіжностей у досягненнях, зумовлених готовністю до здобуття освіти. Вимоги до обов’язкових результатів навчання визначаються з урахуванням компетентнісного підходу до навчання, в основу якого покладено ключові компетентності: 1) вільне володіння державною мовою, що передбачає уміння усно і письмово висловлювати свої думки, почуття, чітко та аргументовано пояснювати факти, а також любов до читання, відчуття краси слова, усвідомлення ролі мови для ефективного спілкування та культурного самовираження, готовність вживати українську мову як рідну в різних життєвих ситуаціях; 2) здатність спілкуватися рідною (у разі відмінності від державної) та іноземними мовами, що передбачає активне використання рідної мови в різних комунікативних ситуаціях, зокрема в побуті, освітньому процесі, культурному житті громади, можливість розуміти прості висловлювання іноземною мовою, спілкуватися нею у відповідних ситуаціях, оволодіння навичками міжкультурного спілкування; 3) математична компетентність, що передбачає виявлення простих математичних залежностей в навколишньому світі, моделювання процесів та ситуацій із застосуванням математичних відношень та вимірювань, усвідомлення ролі математичних знань та вмінь в особистому і суспільному житті людини; 4) компетентності у галузі природничих наук, техніки і технологій, що передбачають формування допитливості, прагнення шукати і пропонувати нові ідеї, самостійно чи в групі спостерігати та досліджувати, формулювати припущення і робити висновки на основі проведених дослідів, пізнавати себе і навколишній світ шляхом спостереження та дослідження; 5) інноваційність, що передбачає відкритість до нових ідей, ініціювання змін у близькому середовищі (клас, школа, громада тощо), формування знань, умінь, ставлень, що є основою компетентнісного підходу, забезпечують подальшу здатність успішно навчатися, провадити професійну діяльність, відчувати себе частиною спільноти і брати участь у справах громади;
6) екологічна компетентність, що передбачає усвідомлення основи екологічного природокористування, дотримання правил природоохоронної поведінки, ощадного використання природних ресурсів, розуміючи важливість збереження природи для сталого розвитку суспільства;
7) інформаційно-комунікаційна компетентність, що передбачає опанування основою цифрової грамотності для розвитку і спілкування, здатність безпечного та етичного використання засобів інформаційно-комунікаційної компетентності у навчанні та інших життєвих ситуаціях; 8) навчання впродовж життя, що передбачає опанування уміннями і навичками, необхідними для подальшого навчання, організацію власного навчального середовища, отримання нової інформації з метою застосування її для оцінювання навчальних потреб, визначення власних навчальних цілей та способів їх досягнення, навчання працювати самостійно і в групі; 9) громадянські та соціальні компетентності, пов’язані з ідеями демократії, справедливості, рівності, прав людини, добробуту та здорового способу життя, усвідомленням рівних прав і можливостей, що передбачають співпрацю з іншими особами для досягнення спільної мети, активність в житті класу і школи, повагу до прав інших осіб, уміння діяти в конфліктних ситуаціях, пов’язаних з різними проявами дискримінації, цінувати культурне розмаїття різних народів та ідентифікацію себе як громадянина України, дбайливе ставлення до власного здоров’я і збереження здоров’я інших людей, дотримання здорового способу життя;
10) культурна компетентність, що передбачає залучення до різних видів мистецької творчості (образотворче, музичне та інші види мистецтв) шляхом розкриття і розвитку природних здібностей, творчого вираження особистості; 11) підприємливість та фінансова грамотність, що передбачають ініціативність, готовність брати відповідальність за власні рішення, вміння організовувати свою діяльність для досягнення цілей, усвідомлення етичних цінностей ефективної співпраці, готовність до втілення в життя ініційованих ідей, прийняття власних рішень. Основою формування ключових компетентностей є досвід здобувачів освіти, їх потреби, які мотивують до навчання, знання та вміння, які формуються в різному освітньому середовищі (школі, родині), різноманітних соціальних ситуаціях і зумовлюють формування ставлення до них. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння, як читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв’язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Компетентності здобувачів освіти визначено за такими освітніми галузями, які забезпечують формування всіх ключових компетентностей.
Основним документом, що забезпечує досягнення учнями визначених відповідними Державними стандартами результатів навчання є освітня програма закладу загальної середньої освіти. Освітня програма закладу освіти , який здійснює свою діяльність на різних рівнях освіти, може бути наскрізною (з 1 по 11/12 класи), або для певного рівня освіти. Документ схвалюється педагогічною радою та затверджується його керівником. Основою для розроблення освітньої програми є стандарт освіти відповідного рівня.
За державним стандартом у 2023-24 н.р. освітню програма закладу розробляється на основі: для 1-2 класів закладів загальної середньої освіти розроблено відповідно до Державного стандарту початкової освіти (2019 р.), типовиої освітньої програми розробленої під керівництвом Савченко О.Я. (наказ МОН від 12.08.2022 №743-22).
Для 3-4 класів розроблено відповідно до Державного стандарту початкової освіти (2019 р.), типових освітніх програм (наказ МОН від 12.08.2022 № 743-22).
Програму побудовано із врахуванням таких принципів:
- дитиноцентрованості і природовідповідності;
- узгодження цілей, змісту і очікуваних результатів навчання;
- науковості, доступності і практичної спрямованості змісту;
- наступності і перспективності навчання; - взаємозв’язаного формування ключових і предметних компетентностей; - логічної послідовності і достатності засвоєння учнями предметних компетентностей;
- можливостей реалізації змісту освіти через предмети або інтегровані курси;
- творчого використання вчителем програми залежно від умов навчання;
- адаптації до індивідуальних особливостей, інтелектуальних і фізичних можливостей, потреб та інтересів дітей.
Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів всіх ключових компетентностей. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами.
Освітню програму укладено за такими освітніми галузями: мовно-літературна - включає українську мову та літературу, іноземну мову (англійська);
математична - спрямована на формування математичної та інших ключових компетентностей;
природнича - має на меті формування компетентностей в галузі природничих наук, основи наукового світогляду, становлення відповідальної природоохоронної поведінки у навколишньому світі;
технологічна - формування компетентностей в галузі техніки і технологій, здатності до зміни навколишнього світу засобами сучасних технологій;
інформативна - формування інформаційно-комунікаційної компетентності, здатності до розв’язання проблем з використанням цифрових пристроїв для розвитку, самовираження, здобуття навичок безпечної діяльності в інформаційному суспільстві;
соціальна і здоров’язбережувальна - формування соціальної компетентності, активної громадянської позиції, підприємливості, розвиток самостійності, застосування моделі здорової та безпечної поведінки, збереження власного здоров’я та здоров’я інших;
громадянська та історична - формування громадянської та інших компетентностей, готовності до змін шляхом осмислення зв’язків між минулим і сучасним життям, активної громадянської позиції, набуття досвіду життя в соціумі з урахуванням демократичних принципів;
мистецька - формування цінностей у процесі пізнання мистецтва та художньо-творчого самовираження, поваги до національної та світової мистецької спадщини;
фізкультурна - формування мотивації до занять фізичною культурою і спортом для забезпечення гармонійного фізичного розвитку, вдосконалення життєво необхідних рухових умінь та навичок.
Мовно-літературна освітня галузь в 1 класі реалізується через інтегрований курс «Навчання грамоти», в 2 класі через навчальні предмети «Українська мова», «Читання».
Математична освітня галузь реалізується через предмет «Математика».
Громадянська та історична, соціальна та здоров’язбережувальна, природнича, реалізується через інтегрований предмет «Я досліджую світ».
Розподіл годин в рамках цього інтегрованого курсу розподіляється наступним чином: громадянська та історична – 0, 5 години ; соціальна та здоров’язбережувальна - 0,5 години; природнича – 2 години.
Технологічна освітня галузь реалізується через навчальний предмет «Технології», інформатична - через предмет «Інформатика» (починаючи з 2 класу), мистецька галузь - через курс «Мистецтво». Фізкультурна галузь реалізується через предмет «Фізична культура і хореографія».
Програмою визначено вимоги до конкретних очікуваних результатів навчання, коротко вказано відповідний зміст кожного навчального предмета чи інтегрованого курсу. Зміст програми має потенціал для формування у здобувачів освіти ключових компетентностей, передбачених стандартами початкової освіти. Спільними для всіх ключових компетентностей є такі вміння: читання з розумінням, уміння висловлювати власну думку усно і письмово, критичне та системне мислення, творчість, ініціативність, здатність логічно обґрунтовувати позицію, вміння конструктивно керувати емоціями, оцінювати ризики, приймати рішення, розв'язувати проблеми, співпрацювати з іншими особами. Враховуючи інтегрований характер компетентності, у процесі реалізації Типової освітньої програми використовуються внутрішньо предметні і міжпредметні зв’язки, які сприяють цілісності результатів початкової освіти та переносу умінь у нові ситуації.
Розподіл навчальних годин за темами, розділами, вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у програмі.
« Затверджую»
Директор
Молодківського ліцею
___________________
Наталія Івасик
Робочий навчальний план для початкової школи Молодківського ліцею
на 2023-2024 навчальний рік (1-4 класи)
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень |
||||
1 кл. |
2 кл. |
3 кл. |
4 кл. |
|||
Інваріативний складник |
||||||
Мовно-літературна |
Навчання грамоти |
|||||
Українська мова |
7 |
3,5 |
3,5 |
3,5 |
||
Читання |
3,5 |
|||||
Літературне читання |
3,5 |
3,5 |
||||
Англійська мова |
2 |
3 |
3 |
3 |
||
Математична |
Математика |
4 |
4 |
5 |
5 |
|
Громадянська й історична, соціальна, здоров’я збережувальна, природнича |
Я досліджую світ |
3 |
3 |
3 |
3 |
|
Технологічна |
Дизайн і технології |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Інформатична |
Інформатика |
- |
1 |
1 |
1 |
|
Мистецька |
Музичне мистецтво |
1 |
1 |
1 |
1 |
|
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
1 |
1 |
||
Фізкультурна |
Фізична культура |
2 |
2 |
2 |
2 |
|
Хореографія |
1 |
1 |
1 |
1 |
||
Усього |
22 |
24 |
25 |
25 |
||
Варіативний складник |
||||||
Додаткові години для проведення консультацій та групових занять |
1 |
1 |
1 |
1 |
||
Загальнорічна кількість навчальних годин |
23 |
25 |
26 |
26 |
||
Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження учнів |
20 |
22 |
23 |
23 |
||
Сумарна кількість навчальних годин інваріативної та варіативної складових, що фінансується з бюджету |
23 |
25 |
26 |
26 |
||
4.2. Освітня програма базової середньої освіти
Освітня програма загальної середньої освіти ІІ ступеня (базова середня освіта) розроблена на виконання Закону України «Про освіту» та постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти» відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 13.02.2021 № 235) з навчанням українською мовою і вивченням мови національної меншини.
Освітня програма окреслює організацію закладом єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти, визначає: загальний обсяг навчального навантаження, очікувані результати навчання учнів. рекомендовані форми організації освітнього процесу та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти, вимоги до осіб, які можуть розпочати навчання за цією Типовою освітньою програмою.
Загальний обсяг навчального навантаження для учнів 5-9-х класів закладів загальної середньої освіти складає 5880 годин/навчальний рік:
для 5-х класів – 1085 годин/навчальний рік,
для 6-х класів – 1155 годин/навчальний рік,
для 7-х класів – 1172,5 годин/навчальний рік,
для 8-х класів – 1207,5 годин/навчальний рік,
для 9-х класів – 1260 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслює навчальний план закладу, який дає цілісне уявлення про зміст і структуру другого рівня освіти, встановлює погодинне співвідношення між окремими предметами за роками навчання, визначає гранично допустиме тижневе навантаження учнів.. Вони охоплюють інваріантну складову, сформовану на державному рівні.
Схвалено педагогічною радою № 1
від 30 серпня 2023 року
« Затверджую»
Директор
Молодківського ліцею
___________________
Наталія Івасик
Робочий навчальний план Молодківського ліцею
на 2023-2024 навчальний рік
5-6 клас
Освітні галузі |
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень |
||
5-А |
6-А |
6-Б |
||
Інваріативний складник |
||||
Мовно-літературна |
Українська мова |
4 |
4 |
4 |
Українська література |
2 |
2 |
2 |
|
Зарубіжна література |
1 |
1 |
1 |
|
Іноземна мова (англійська) |
3 |
3 |
3 |
|
Друга іноземна мова (німецька) |
2 |
2 |
2 |
|
Математична |
Математика |
4 |
4 |
4 |
Громадянська й історична, |
Вступ до історії України та громадянської освіти |
2 |
2 |
2 |
Природнича |
Пізнаємо природу |
2 |
2 |
2 |
Географія |
2 |
2 |
||
Соціальна і здоров’язбережувальна |
Здоров’я, безпека та добробут |
1 |
1 |
1 |
Технологічна |
Технології |
2 |
2 |
2 |
Інформатична |
Інформатика |
1 |
1 |
1 |
Мистецька |
Музичне мистецтво |
1 |
1,5 |
1,5 |
Образотворче мистецтво |
1 |
1,5 |
1,5 |
|
Фізична культура |
Фізична культура |
3 |
3 |
3 |
Разом |
26+3 |
29+3 |
29+3 |
|
Курси за вибором |
||||
Основи християнської етики |
1 |
1 |
1 |
|
Українознавство |
1 |
1 |
1 |
|
Гранично допустиме тижневе/річне навчальне навантаження учнів |
28+3 |
32+2 |
32+2 |
|
Разом |
28+3 |
32+2 |
32+2 |
|
Сумарна кількість навчальних годин інваріативної та варіативної складових, що фінансується з бюджету |
28+3 |
32+2 |
32+2 |
Директор ліцею
Івасик Н. М.
« ------ « ------------------------2023 р.
Робочий навчальний план
Молодківського ліцею на 2023-2024 навчальні роки
( п’ятиденний навчальний тиждень)
Навчальні предмети |
|
|||||||||
7-А |
7-Б |
8-А |
8-Б |
9-А |
9-Б |
|
||||
1. |
Українська мова |
2,5+1 |
2,5+1 |
2+0,5 |
2+0,5 |
2+0,5 |
2+0,5 |
|||
2. |
Українська література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|||
3. |
Світова література |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|||
4. |
Іноземна мова (німецька) |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|||
5. |
Англійська мова |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|||
6. |
Математика |
|||||||||
7. |
Алгебра |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|||
8. |
Геометрія |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|||
9. |
Інформатика |
1 |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|||
10. |
Історія України |
1 |
1 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
1,5 |
|||
11. |
Всесвітня історія |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|||
12. |
Правознавство |
1 |
1 |
|||||||
13. |
Біологія |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|||
14. |
Географія |
2 |
2 |
2 |
2 |
1,5 |
1,5 |
|||
15. |
Природознавство |
|||||||||
16. |
Фізика |
2 |
2 |
2 |
2 |
3 |
3 |
|||
17. |
Хімія |
1,5 |
1,5 |
2 |
2 |
2 |
2 |
|||
18. |
Музика |
1 |
1 |
1 |
1 |
|||||
19. |
Образотворче мистецтво |
1 |
1 |
|||||||
20. |
Мистецтво |
1 |
1 |
|||||||
21. |
Фізкультура |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
3 |
|||
22. |
Технології |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|||
23. |
Основи здоров’я |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
|||
24. |
Разом |
29+1+3 |
29+1+3 |
29,5+ 0.5+3 |
29,5+ 0,5+3 |
31+0,5+3 |
31+0,5+ 3 |
|||
|
Курси за вибором:
1. |
Основи християнської етики |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
1 |
2 |
Українознавство |
1 |
1 |
1 |
1 |
||
3. |
Географія рідного краю |
0,5 |
0,5 |
||||
4. |
Історія рідного краю |
1 |
1 |
||||
Гранично допустиме навантаження |
32 |
32 |
33 |
33 |
33 |
33 |
|
Разом |
32+3 |
32+3 |
33+3 |
33+3 |
33+3 |
33+3 |
|
Всього фінансується |
32+3 |
32+3 |
33+3 |
33+3 |
33+3 |
33+3 |
Освітні програми для учнів 10-11 класів, розроблена на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1392 «Про затвердження Державного стандарту базової та повної загальної середньої освіти», відповідно до Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти ІІІ ступеня (наказ Міністерства освіти і науки України від 20.04.2018 №408) в редакції наказу МОН України від 28.11.2019 р. № 1493. суспільно-гуманітарного напрямку.
Профіль навчання для 10- 11-х класів – технологічний. Він містить загальний обсяг навчального навантаження та тижневі години на вивчення базових предметів, вибірково-обов’язкових предметів, профільних предметів,
Реалізація змісту освіти, визначеного Державним стандартом, забезпечується вивченням базових предметів: «Українська мова», «Українська література», «Зарубіжна література», «Іноземна мова (англійська)», «Історія України», «Всесвітня історія», «Громадянська освіта», «Математика» та окремих природничих дисциплін: «Фізика і астрономія», «Біологія і екологія», «Хімія», «Географія» , «Фізична культура», «Захист Вітчизни».
У програмі виокремлені наскрізні лінії «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність», які інтегрують ключові і загальнопредметні компетентності і сприяють формуванню в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях.
Зміст історичного профілю навчання реалізується системою окремих предметів. Кількість годин для вивчення профільних предметів збільшено за рахунок варіативної складової навчального плану з урахуванням освітніх потреб учнів та з метою формування ключових компетентностей учнів засобами усіх предметів.
Вибірково-обов’язковими предметами визначені: «Інформатика», «Технології», що вивчаються на рівні стандарту.
Директор ліцею
Івасик Н.М.
«-------- « ---------------2023 р.
Робочий навчальний план
Молодківського ліцею на 2023-2024 навчальні роки
( п’ятиденний навчальний тиждень)
Технологічний профіль
Навчальні предмети |
Кількість годин на тиждень |
||
ІІІ ступінь |
|||
10 |
11 |
||
Базові предмети |
27 |
26 |
|
1. |
Українська мова |
2 |
2 |
2. |
Українська література |
2 |
2 |
3. |
Зарубіжна література |
1 |
1 |
4. |
Іноземна мова (німецька) |
2 |
2 |
5. |
Історія України |
1,5 |
1,5 |
6. |
Всесвітня історія |
1 |
1 |
7. |
Громадянська освіта |
2 |
- |
8. |
Математика (алгебра і початки аналізу та геометрія |
3 |
3 |
9. |
Біологія і екологія |
2 |
2 |
10. |
Географія |
1,5 |
1 |
11. |
Фізика і астрономія |
3 |
4 |
12. |
Хімія |
1,5 |
2 |
13. |
Фізична культура |
3 |
3 |
14. |
Захист України |
1,5 |
1,5 |
Вибірково-обовꞌязкові предмети |
3 |
3 |
|
1. |
Інформатика |
1,5 |
1,5 |
2. |
Технології |
1,5+4,5 |
1,5+4,5 |
Додаткові години |
7 |
9 |
|
2 |
Англійська мова |
1 |
1 |
3 |
Креслення |
0,5 |
|
1 |
Історія українського писемства |
0,5 |
0,5 |
2 |
Ірраціональні числа і вирази |
0,5 |
|
3 |
Християнська етика |
0,5 |
0,5 |
4. |
Фінансова грамотність |
0,5 |
|
5. |
Культура мовлення |
0,5 |
|
6. |
Англійська мова |
0,5 |
0,5 |
Гранично допустиме навантаження |
33 |
33 |
|
Разом |
37 |
38 |
Варіативна складова визначена з урахуванням особливості організації освітнього процесу та індивідуальних освітніх потреб учнів. Варіативна складова використана на:
· збільшення кількості годин на вивчення предметів інваріантної складової, які використовуються на вивчення тем передбачених навчальною програмою академічного рівня
· запровадження курсів за вибором, що розширюють обрану навчальним закладом світоглядне спрямування (християнська етика, історія рідного краю, українська мова, українознавство, уроки з охорони довкілля).
· проведення групових та індивідуальних занять, консультацій, що проводяться для окремих учнів чи груп учнів.
Формування варіативної складової відбувається на підставі побажань учнів, за навчальними програмами затвердженими Міністерством освіти і науки України.
Під час розподілу варіативної складової навчального плану враховано гранично допустиме навантаження на одного учня, уроки фізичної культури при визначенні цього показника не враховувались. .
Збереження здоров’я дітей належить до головних завдань школи. Тому формування навичок здорового способу життя та безпечної поведінки здійснюється не лише в рамках предметів "Фізична культура" та "Основи здоров'я", а інтегрується у змісті всіх предметів інваріантної та варіативної складових навчальних планів.
Змістове наповнення предмета «Фізична культура» заклад освіти формує самостійно з варіативних модулів відповідно до статево-вікових особливостей
учнів, їх інтересів, матеріальнотехнічної бази навчального закладу, кадрового забезпечення, регіональних та народних традицій. Через варіативні модулі можуть реалізовуватись не лише окремі види спорту, а й ритміка, хореографія, пластика, фітнес тощо.
Гранична наповнюваність класів та тривалість уроків встановлюються відповідно до Закону України "Про загальну середню освіту".
Поділ класів на групи при вивченні окремих предметів здійснюється відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.02.2002 № 128 «Про затвердження Нормативів наповнюваності груп дошкільних навчальних закладів (ясел-садків) компенсуючого типу, класів спеціальних загальноосвітніх шкіл (шкіл-інтернатів), груп подовженого дня і виховних груп загальноосвітніх навчальних закладів усіх типів та Порядку поділу класів на групи при вивченні окремих предметів у загальноосвітніх навчальних закладах», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 6 березня 2002 року за № 229/6517 (зі змінами).
Очікувані результати навчання здобувачів освіти. Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Державному стандарті, визначено завдання у рамках кожної освітньої галузі. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей учнів.
1 |
Спілкування державною (і рідною — у разі відмінності) мовам |
Уміння: ставити запитання і розпізнавати проблему; міркувати, робити висновки на основі інформації, поданої в різних формах (у текстовій формі, таблицях, діаграмах, на графіках); розуміти, пояснювати і перетворювати тексти задач (усно і письмово), грамотно висловлюватися рідною мовою; доречно та коректно вживати в мовленні термінологію з окремих предметів, чітко, лаконічно та зрозуміло формулювати думку, аргументувати, доводити правильність тверджень; уникнення невнормованих іншомовних запозичень у спілкуванні на тематику предмета . Ставлення: розуміння важливості чітких та лаконічних формулювань. Навчальні ресурси: означення понять, формулювання властивостей, доведення правил, теорем |
2 |
Спілкування іноземними мовами |
Уміння: здійснювати спілкування в межах сфер, тем і ситуацій, визначених чинною навчальною програмою; розуміти на слух зміст автентичних текстів; читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів і видів із різним рівнем розуміння змісту; здійснювати спілкування у письмовій формі відповідно до поставлених завдань; використовувати у разі потреби невербальні засоби спілкування за умови дефіциту наявних мовних засобів; ефективно взаємодіяти з іншими усно, письмово та за допомогою засобів електронного спілкування. Ставлення: критично оцінювати інформацію та використовувати її для різних потреб; висловлювати свої думки, почуття та ставлення; адекватно використовувати досвід, набутий у вивченні рідної мови та інших навчальних предметів, розглядаючи його як засіб усвідомленого оволодіння іноземною мовою; обирати й застосовувати доцільні комунікативні стратегії відповідно до різних потреб; ефективно користуватися навчальними стратегіями для самостійного вивчення іноземних мов. Навчальні ресурси: підручники, словники, довідкова література, мультимедійні засоби, адаптовані іншомовні тексти. |
3 |
Математична компетентність |
Уміння: оперувати текстовою та числовою інформацією; встановлювати відношення між реальними об’єктами навколишньої дійсності (природними, культурними, технічними тощо); розв’язувати задачі, зокрема практичного змісту; будувати і досліджувати найпростіші математичні моделі реальних об'єктів, процесів і явищ, інтерпретувати та оцінювати результати; прогнозувати в контексті навчальних та практичних задач; використовувати математичні методи у життєвих ситуаціях. Ставлення: усвідомлення значення математики для повноцінного життя в сучасному суспільстві, розвитку технологічного, економічного й оборонного потенціалу держави, успішного вивчення інших предметів. Навчальні ресурси: розв'язування математичних задач, і обов’язково таких, що моделюють реальні життєві ситуації |
4. |
Основні компетентності у природничих науках і технологіях |
Уміння: розпізнавати проблеми, що виникають у довкіллі; будувати та досліджувати природні явища і процеси; послуговуватися технологічними пристроями. Ставлення: усвідомлення важливості природничих наук як універсальної мови науки, техніки та технологій. усвідомлення ролі наукових ідей в сучасних інформаційних технологіях Навчальні ресурси: складання графіків та діаграм, які ілюструють функціональні залежності результатів впливу людської діяльності на природу |
5. |
Інформаційно-цифрова компетентність |
Уміння: структурувати дані; діяти за алгоритмом та складати алгоритми; визначати достатність даних для розв’язання задачі; використовувати різні знакові системи; знаходити інформацію та оцінювати її достовірність; доводити істинність тверджень. Ставлення: критичне осмислення інформації та джерел її отримання; усвідомлення важливості інформаційних технологій для ефективного розв’язування математичних задач. Навчальні ресурси: візуалізація даних, побудова графіків та діаграм за допомогою програмних засобів |
6. |
Уміння вчитися впродовж життя |
Уміння: визначати мету навчальної діяльності, відбирати й застосовувати потрібні знання та способи діяльності для досягнення цієї мети; організовувати та планувати свою навчальну діяльність; моделювати власну освітню траєкторію, аналізувати, контролювати, коригувати та оцінювати результати своєї навчальної діяльності; доводити правильність власного судження або визнавати помилковість. Ставлення: усвідомлення власних освітніх потреб та цінності нових знань і вмінь; зацікавленість у пізнанні світу; розуміння важливості вчитися впродовж життя; прагнення до вдосконалення результатів своєї діяльності. Навчальні ресурси: моделювання власної освітньої траєкторії |
7. |
Ініціативність і підприємливість |
Уміння: генерувати нові ідеї, вирішувати життєві проблеми, аналізувати, прогнозувати, ухвалювати оптимальні рішення; використовувати критерії раціональності, практичності, ефективності та точності, з метою вибору найкращого рішення; аргументувати та захищати свою позицію, дискутувати; використовувати різні стратегії, шукаючи оптимальних способів розв’язання життєвого завдання. Ставлення: ініціативність, відповідальність, упевненість у собі; переконаність, що успіх команди – це й особистий успіх; позитивне оцінювання та підтримка конструктивних ідей інших. Навчальні ресурси: завдання підприємницького змісту |
8. |
Соціальна і громадянська компетентності |
Уміння: висловлювати власну думку, слухати і чути інших, оцінювати аргументи та змінювати думку на основі доказів; аргументувати та відстоювати свою позицію; ухвалювати аргументовані рішення в життєвих ситуаціях; співпрацювати в команді, виділяти та виконувати власну роль в командній роботі; аналізувати власну економічну ситуацію, родинний бюджет. Ставлення: ощадливість і поміркованість; рівне ставлення до інших незалежно від статків, соціального походження; відповідальність за спільну справу; налаштованість на логічне обґрунтування позиції без передчасного переходу до висновків; повага до прав людини, активна позиція щодо боротьби із дискримінацією. Навчальні ресурси: завдання соціального змісту |
9. |
Обізнаність і самовираження у сфері культури |
Уміння: грамотно і логічно висловлювати свою думку, аргументувати та вести діалог, враховуючи національні та культурні особливості співрозмовників та дотримуючись етики спілкування і взаємодії; враховувати художньо-естетичну складову при створенні продуктів своєї діяльності (малюнків, текстів, схем тощо). Ставлення: культурна самоідентифікація, повага до культурного розмаїття у глобальному суспільстві; усвідомлення впливу окремого предмета на людську культуру та розвиток суспільства. Навчальні ресурси: математичні моделі в різних видах мистецтва |
10. |
Екологічна грамотність і здорове життя |
Уміння: аналізувати і критично оцінювати соціально-економічні події в державі на основі різних даних; враховувати правові, етичні, екологічні і соціальні наслідки рішень; розпізнавати, як інтерпретації результатів вирішення проблем можуть бути використані для маніпулювання. Ставлення: усвідомлення взаємозв’язку кожного окремого предмета та екології на основі різних даних; ощадне та бережливе відношення до природніх ресурсів, чистоти довкілля та дотримання санітарних норм побуту; розгляд порівняльної характеристики щодо вибору здорового способу життя; власна думка та позиція до зловживань алкоголю, нікотину тощо. Навчальні ресурси: навчальні проекти, завдання соціальноекономічного, екологічного змісту; задачі, які сприяють усвідомленню цінності здорового способу життя |
Такі ключові компетентності, як уміння вчитися, ініціативність і підприємливість, екологічна грамотність і здоровий спосіб життя, соціальна та громадянська компетентності можуть формуватися відразу засобами усіх предметів. Виокремлення в навчальних програмах таких наскрізних ліній ключових компетентностей як «Екологічна безпека й сталий розвиток», «Громадянська відповідальність», «Здоров’я і безпека», «Підприємливість і фінансова грамотність» спрямоване на формування в учнів здатності застосовувати знання й уміння у реальних життєвих ситуаціях. Наскрізні лінії є засобом інтеграції ключових і загальнопредметних компетентностей, окремих предметів та предметних циклів; їх необхідно враховувати при формуванні шкільного середовища.
Навчання за наскрізними лініями реалізується насамперед через: організацію навчального середовища — зміст та цілі наскрізних тем враховуються при формуванні духовного, соціального і фізичного середовища навчання; окремі предмети — виходячи із наскрізних тем при вивченні предмета проводяться відповідні трактовки, приклади і методи навчання, реалізуються надпредметні, міжкласові та загальношкільні проекти.
Роль окремих предметів при навчанні за наскрізними темами різна і залежить від цілей і змісту окремого предмета та від того, наскільки тісно той чи інший предметний цикл пов’язаний із конкретною наскрізною темою;
предмети за вибором;
роботу в проектах;
позакласну навчальну роботу і роботу гуртків.
Наскрізна лінія |
Коротка характеристика |
Екологічна безпека й сталий розвиток |
Формування в учнів соціальної активності, відповідальності та екологічної свідомості, готовності брати участь у вирішенні питань збереження довкілля і розвитку суспільства, усвідомлення важливості сталого розвитку для майбутніх поколінь. Проблематика наскрізної лінії реалізується через завдання з реальними даними про використання природних ресурсів, їх збереження та примноження |
Громадянська відповідальність |
Сприятиме формуванню відповідального члена громади і суспільства, що розуміє принципи і механізми функціонування суспільства. Ця наскрізна лінія освоюється в основному через колективну діяльність (дослідницькі роботи, роботи в групі, проекти тощо), яка поєднує окремі предмети між собою і розвиває в учнів готовність до співпраці, толерантність щодо різноманітних способів діяльності і думок. Вивчення окремого предмета має викликати в учнів якомога більше позитивних емоцій, а її зміст — бути націленим на виховання порядності, старанності, систематичності, послідовності, посидючості і чесності. Приклад вчителя покликаний зіграти важливу роль у формуванні толерантного ставлення до товаришів, незалежно від рівня навчальних досягнень. |
Здоров'я і безпека |
Завданням наскрізної лінії є становлення учня як емоційно стійкого члена суспільства, здатного вести здоровий спосіб життя і формувати навколо себе безпечне життєве середовище. Реалізується через завдання з реальними даними про безпеку і охорону здоров’я (текстові завдання, пов’язані з середовищем дорожнього руху, рухом пішоходів і транспортних засобів). Варто звернути увагу на проблеми, пов’язані із ризиками для життя і здоров’я. |
Підприємливість і фінансова грамотність |
Наскрізна лінія націлена на розвиток лідерських ініціатив, здатність успішно діяти в технологічному швидкозмінному середовищі, забезпечення кращого розуміння учнями практичних аспектів фінансових питань (здійснення заощаджень, інвестування, запозичення, страхування, кредитування тощо). Ця наскрізна лінія пов'язана з розв'язуванням практичних завдань щодо планування господарської діяльності та реальної оцінки власних можливостей, складання сімейного бюджету, формування економного ставлення до природних ресурсів. |
Необхідною умовою формування компетентностей є діяльнісна спрямованість навчання, яка передбачає постійне включення учнів до різних видів педагогічно доцільної активної навчально-пізнавальної діяльності, а також практична його спрямованість. Формуванню ключових компетентностей сприяє встановлення та реалізація в освітньому процесі міжпредметних і внутрішньопредметних зв’язків, а саме: змістово-інформаційних, операційнодіяльнісних і організаційно-методичних. Їх використання посилює пізнавальний інтерес учнів до навчання і підвищує рівень їхньої загальної культури, створює умови для систематизації навчального матеріалу і формування наукового світогляду. Учні набувають досвіду застосування знань на практиці та перенесення їх в нові ситуації.
Базова середня освіта здобувається, як правило, після здобуття початкової освіти. Діти, які здобули початкову освіту на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття базової середньої освіти цього ж навчального року.
Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
- Мови і літератури
- Суспільствознавство
- Мистецтво
- Математика
- Природознавство
- Технології
- Здоров’я і фізична культура
Навчальні плани основної школи передбачають реалізацію освітніх галузей Базового навчального плану Державного стандарту через окремі предмети
. Освітня галузь мови і літератури у навчальних планах реалізується через окремі предмети "Українська мова", "Українська література", "Іноземна мова (німецька, англійська)", «Зарубіжна література». В межах галузі «Суспільствознавство» у 5-му класі вивчається курс « Вступ до історії України та громадянської освіти», у 6-му класі – інтегрований курс «Всесвітня історія. Історія України». Освітня галузь «Мистецтво» реалізується через окремі курси: «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» в 5-7 класах та «Мистецтво» у 8-9 класах.
4.3. Освітня програма 10-11 класів (профільна середня освіта)
Освітня програма профільної середньої освіти окреслює рекомендовані підходи до планування й організації єдиного комплексу освітніх компонентів для досягнення учнями обов’язкових результатів навчання, визначених Державним стандартом базової та повної загальної середньої освіти.
Загальний обсяг навчального навантаження здобувачів профільної середньої освіти для 10-11-х класів складає 2642,5 годин/навчальний рік:
для 10-х класів – 1312,5 годин/навчальний рік,
для 11-х класів – 1330 годин/навчальний рік.
Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у навчальному плані. Профільна середня освіта здобувається, як правило, після здобуття базової середньої освіти. Діти, які здобули базову середню освіту та успішно склали державну підсумкову атестацію на 1 вересня поточного навчального року повинні розпочинати здобуття профільної середньої освіти цього ж навчального року.
Особи з особливими освітніми потребами можуть розпочинати здобуття профільної середньої освіти за інших умов.
Перелік освітніх галузей. Типову освітню програму укладено за такими освітніми галузями:
- Мови і літератури
- Суспільствознавство
- Мистецтво
- Математика
- Природознавство
- Технології
- Здоров’я і фізична культура
Освітня програма закладу базової середньої освіти має передбачати досягнення
учнями результатів навчання (компетентностей), визначених Державним стан-
дартом.
Розділ 5
Організація освітнього процесу для дітей з особливими освітніми потребами
На виконання Закону України «Про освіту», Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Порядку організації інклюзивного навчання у загальноосвітніх навчальних закладах» від 15.08.2011 №872 (зі змінами, внесеними Постановою КМУ від 15.09.2021 № 957» Про затвердження порядку в організації інклюзивного навчання у закладах загальної середньої № 609 від08.06.2018р.»Про затвердження примірного положення про команду психолого-педагогічного супроводу дитини з ООП в закладі загальної середньої та дошкільної освіти, витягів з протоколів засідання психолого-медико-педагогічної консультації, заяв батьків. З метою реалізації права дітей з особливими освітніми потребами на освіту за місцем проживання їх соціалізацію та інтеграцію в суспільстві в закладі створені 3 класи з інклюзивним навчанням де навчаються 3 учні з особливими освітніми потребами.
Для організації інклюзивного навчання дітей з особливими освітніми потребами у закладі створені умови для:
забезпечення безперешкодного доступу до будівель та приміщень закладу дітей з ООП; забезпечення необхідними навчально-методичними і наочно-дидактичними посібниками та індивідуальними технічними засобами навчання;
облаштування кабінетів учителя-дефектолога, психологічного розвантаження, логопедичного для проведення корекційно-розвиткових занять;
забезпечення відповідними педагогічними кадрами.
Інклюзивне навчання – це комплексний процес забезпечення рівного доступу до якісної освіти дітям з особливими освітніми потребами шляхом організації їх навчання у загальноосвітньому навчальному закладі на основі застосування особистісно орієнтованих методів навчання, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності таких дітей.
Освітній процес у класах з інклюзивним навчанням здійснюється відповідно до типових навчальних планів загальноосвітніх навчальних закладів, з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.
Для учнів 6-А класу(з інклюзивним навчанням) навчальний план складено у відповідності до Державного стандарту базової середньої освіти від 30.09.2020р. та Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН України №535 від 19.02.2021р. Державний стандарт базової середньої освіти від 30.09.2020р.
Для учениці 9-Б класу (з інклюзивним навчанням) - ) навчальний план складено у відповідності до Державного стандарту базової середньої освіти від 30.09.2020р. та Типової освітньої програми закладів загальної середньої освіти, затвердженою наказом МОН України №535 від 19.02.2021р. Державний стандарт базової середньої освіти від 23.11.2011р. №1392 та Типової освітньої програми ЗЗСО I ступеня (наказ МОН від 20.04.2018р. №405).
Команда супроводу розробляє комплексну програму розвитку для кожної дитини з особливими освітніми потребами, що допомогає педагогічному колективу пристосувати середовище до потреб дитини.
Індивідуальна програма розвитку розробляється командою супроводу (заступник директора з навчально-виховної роботи, вчителі, асистент вчителя, психолог, вчитель дефектолог та інші) із обов’язковим залученням батьків, з метою визначення конкретних навчальних стратегій і підходів до навчання дитини з особливими освітніми потребами. Вона містить загальну інформацію про учня, систему додаткових послуг, види необхідної адаптації та модифікації навчальних матеріалів, індивідуальну навчальну програму та за потреби індивідуальний навчальний план.
Оформлення та ведення відповідної документації покладається на асистента вчителя.
Індивідуальна програма розвитку містить такі розділи:
1. Загальна інформація про дитину: ім’я та прізвище, вік, телефони батьків, адреса, проблема розвитку (інформація про особливі освітні потреби), дата зарахування дитини до школи та строк, на який складається програма.
2. Наявний рівень знань і вмінь. Група фахівців протягом 1-2 місяців (в залежності від складності порушення) вивчає можливості та потреби дитини, фіксує результати вивчення:
· її вміння, сильні якості та труднощі, стиль навчання (візуальний, кінестетичний, багатосенсорний та інші, особливо якщо один зі стилів домінує), у чому їй потрібна допомога;
· інформація щодо впливу порушень розвитку дитини на її здатність до навчання (відомості надані психолого-медико-педагогічною консультацією). Вся інформація повинна бути максимально точною, оскільки вона є підґрунтям для подальшого розроблення завдань.
Частиною ІПР є індивідуальний навчальний план який затверджується керівником навчального закладу та переглядається двічі на рік з метою коригування.
Протягом всього навчального року здійснюється психолого-педагогічний, методичний супровід дітей з особливими освітніми потребами працівниками психологічної служби (практичним психологом, соціальними педагогами) закладу та педагогічними працівниками. Практичний психолог школи надає систематичну консультативну допомогу педагогічним працівникам, які викладають в інклюзивних класах, у створенні сприятливих умов адаптації, психологічно комфортного перебування в учнівських колективах учнів з особливими освітніми потребами, вивчає стан адаптації.
Розклад уроків для дітей з особливими освітніми потребами складається з урахуванням індивідуальних особливостей їх навчально-пізнавальної діяльності, динаміки розумової працездатності протягом дня і тижня та з дотриманням санітарно-гігієнічних вимог.
Особливістю навчально-виховного процесу дітей з особливими освітніми потребами є його корекційна спрямованість. В індивідуальному навчальному плані передбачається від трьох до восьми годин на тиждень для проведення корекційно-розвиткових занять з урахуванням висновку психолого-медико-педагогічної консультації та типових навчальних планів спеціальних загальноосвітніх навчальних закладів для дітей, які потребують корекції фізичного або розумового розвитку, а саме:
- корекція розвитку;
- розвиток мовлення;
- лікувальна фізкультура (ритміка) ;
- соціально-побутове орієнтування;
- розвиток слухового сприйняття та формування вимови та інші.
Такі години не враховуються під час визначення гранично допустимого тижневого навчального навантаження дітей з особливими освітніми потребами.
Корекційно-розвиткові заняття проводяться відповідними вчителями-дефектологами та практичними психологами.
Години виділені на проведення корекційно-розвиткових занять у зв’язку з відсутністю спеціалістів здійснюються у вигляді консультацій з відповідними педагогами на базі інклюзивного центру міста.
Особистісно орієнтоване спрямування навчально-виховного процесу забезпечує асистент вчителя, який бере участь у розробленні та виконанні індивідуальних навчальних планів та програм, адаптує навчальні матеріали з урахуванням індивідуальних особливостей навчально-пізнавальної діяльності дітей з особливими освітніми потребами.
Оцінювання навчальних досягнень дітей з особливими освітніми потребами здійснюється згідно з критеріями оцінювання навчальних досягнень учнів та обсягом матеріалу, визначеним індивідуальною навчальною програмою.
Учні з ООП залучаються до позакласних і позашкільних заходів з урахуванням її інтересів, побажань, індивідуальних особливостей та стану їх здоров’я. .
Розділ 6
Особливості організації освітнього процесу
та застосовування в ньому педагогічних технологій
Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б оптимальному розвитку дитини, сучасним потребам людства.
Створення ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності кожної дитини – основна мета, що покладена в основу технологій навчання. Незважаючи на розмаїття нововведень, основною формою організації навчальної діяльності залишається урок.
Основними формами організації освітнього процесу є різні типи уроку: формування компетентностей; розвитку компетентностей; перевірки та/або оцінювання досягнення компетентностей; корекції основних компетентностей; комбінований урок.
Також передбачені екскурсії, віртуальні подорожі, уроки-семінари, лекції конференції, форуми, спектаклі, брифінги, квести, інтерактивні уроки (уроки-«суди», урок-дискусійна група, уроки з навчанням одних учнів іншими), інтегровані уроки, проблемний урок, відео-уроки, пресконференції, ділові ігри тощо. Вибір форм і методів навчання вчитель визначає самостійно, забезпечуючи досягнення очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах з предмету. Перевірка та оцінювання досягнення компетентностей здійснюватися у формі заліку, співбесіди, контрольного навчально-практичного заняття. Для підготовки до заліків та іспитів проводяться оглядові консультацій, які допомагають учням зорієнтуватися у змісті окремих предметів.
У закладі широко впроваджуються інформаційно-комунікативі технологій. Застосування ІКТ в освітньому процесі базується на загальному розумінні зміни ролі інформації та принципах інформаційної взаємодії в різних напрямках освітньої діяльності Це дозволяє формувати позитивну мотивацію учнів до навчальної діяльності, критичне і логічне мислення, вміння приймати рішення, співпрацювати в команді, бути конкурентоздатними та впевненими особистостями.
Вчителями закладу створена модель уроків на основі синтезу оригінальних прийомів, елементів інноваційних педагогічних методик і інформаційно-комунікативних технологій та традиційних форм організації освітнього процесу. Розширено предметне навчальне середовище, створенні умови для оптимального розвитку навичок роботи з інформацією, формування вмінь і навичок дослідницької і пошукової роботи.
Серед використовуваних засобів: мультимедійні презентації, мультимедійні карти, проекти, онлайн-тести, програмовані засоби навчання та інше.
Вчителі не тільки самі активно використовувують інтернет-ресурси, сучасні інформаційні технології, але й забезпечують їх активне використання учнями. Тому створенні вчителями персональні предметні сайти є однією з важливих форм роботи сучасного вчителя і є поштовхом для подальшого освоєння нових сучасних веб-ресурсів відповідно до вимог ІКкомпетентності, що важливо у процесі модернізації навчання в сучасній школі.
Розділ 7 Показники (вимірники) реалізації освітньої програми
Рівень реалізації освітньої програми вивчається шляхом моніторингу якості проведення навчальних занять, моніторингу досягнення учнями результатів навчання (компетентностей); проведення контрольних випробувань учнів; участі учнів школи у предметних олімпіадах різного рівня, Всеукраїнських інтелектуальних конкурсах та турнірах; шляхом складання та захисту наукових проектів та участі в роботі МАН; аналізу результатів участі учнів у ДПА і ЗНО.
Розділ 8 Програмно-методичне забезпечення освітньої програми
Для виконання освітніх програм школи на 2023/2024 навчальний рік передбачено використання, затверджених Міністерством освіти і науки України, навчальних програм з усіх предметів інваріативної частини; курсів за вибором і факультативів варіативної складової, що забезпечує інтеграцію загальноосвітніх (основних і додаткових) програм, у єдину освітню програму, що дозволяє одержати запланований результат освіти - "модель" випускника (додатки).
Розділ 9. Структура навчального року
1. Відповідно до статті 10 п. 3 Закону України «Про повну загальну середню освіту» 2023-2024 навчальний рік починається 01 вересня 2023 року у День знань і закінчується 28 червня 2024 року.
2. Відповідно до Порядку проведення державної підсумкової атестації, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 07 грудня 2018 року № 1369, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02 січня 2019 року за № 8/32979 учні 4, 9, 11 класів складають державну підсумкову атестацію. Перелік предметів для проведення державної підсумкової атестації для учнів початкової, основної та старшої школи, форму й терміни проведення Міністерством освіти і науки України буде затверджено додатково (4 клас – укр. мова, математика).
Вручення документів про освіту планується провести для здобувачів освіти, які закінчили 9 клас ліцею, 21 червня 2024 року; 11 клас ліцею – 21 червня 2024 року.
3. Навчальні заняття організовуються за семестровою системою:
І семестр - з 01 вересня 2023 по 22 грудня 2023 року;
ІІ семестр - з 08 січня по 31 травня 2024 року.
4. Упродовж навчального року для учнів проводяться канікули:
осінні канікули - з 28.10.2023 по 05.11.2023 р.
зимові канікули - з 25.12.2023 по 07.01.2024 р.
весняні канікули - з 16.03.2024 по 24.03.2024 р.
У разі зміни зони епідеміологічної небезпеки або зміни термінів опалювального сезону адміністрація освітнього закладу має право переносити терміни проведення канікул, початку та завершення навчальних семестрів.
5. У випадках запровадження карантину або припинення освітнього процесу з інших поважних причин засвоєння змісту кожного навчального предмета забезпечується в повному обсязі шляхом використання технологій дистанційного навчання на освітніх платформах Zoom, Google Classroom.
6. Освітній заклад працює в одну зміну в 5-денному навчальному режимі.
7. Тривалість уроків встановлена відповідно до Закону України «Про повну загальну середню освіту» і становить у перших класах – 35 хвилин, у 2-4 класах – 40 хвилин, у 5-11 класах – 45 хвилин.
8. Навчальні заняття розпочинаються о 8 .00 і проводяться за розкладом.
Розділ 10. Організація дистанційного навчання
в Молодківському ліцеї
1.1. Це Положення визначає основні засади організації та запровадження дистанційного навчання в Молодківському ліцеї під час карантину.
1.2. У своїй роботі з впровадження дистанційного навчання заклад освіти керується чинними документами:
— Конституцією України;
— Цивільним кодексом України;
— Законом України «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017;
— наказом МОН №466 «Про затвердження Положення про дистанційне навчання» від 25.03.13 р.
11.3. Під дистанційним навчанням розуміється процес набуття знань, умінь, навичок і способів пізнавальної діяльності людини, який відбувається в основному за опосередкованої взаємодії віддалених один від одного учасників освітнього процесу, яке функціонує на базі інформаційно-комунікаційних технологій.
1.4. Метою дистанційного навчання є надання освітніх послуг учням ліцею для набуття ними знань, умінь і навичок відповідно до навчальних програм шляхом застосування сучасних інформаційно-комунікаційних технологій.
1.5. Завданням дистанційного навчання є забезпечення учням ліцею можливості реалізації конституційного права на здобуття освіти.
1.6. У цьому Положенні терміни і поняття вживаються у таких значеннях:
– дистанційна форма навчання — форма організації навчального процесу у закладі освіти, яка забезпечує реалізацію дистанційного навчання в умовах карантину;
– технології дистанційного навчання – комплекс освітніх технологій, включаючи інформаційно-комунікаційні, що надають можливість реалізувати процес дистанційного навчання у навчальному закладі;
– інформаційно-комунікаційні технології дистанційного навчання – технології створення, накопичення, зберігання та доступу до веб-ресурсів (електронних ресурсів) навчальних дисциплін (програм), а також забезпечення організації і супроводу освітнього процесу за допомогою засобів інформаційно-комунікаційного зв’язку, у тому числі мережі Інтернет;
– веб-середовище дистанційного навчання — системно організована сукупність веб-ресурсів навчальних дисциплін (програм), програмного забезпечення управління веб-ресурсами, засобів взаємодії суб’єктів дистанційного навчання та управління дистанційним навчанням.
– веб-ресурси навчальних дисциплін (програм) – систематизоване зібрання інформації та засобів навчально-методичного характеру, необхідних для засвоєння навчальних дисциплін (програм), яке доступне через Інтернет за допомогою веб-браузера та/або інших доступних користувачеві програмних засобів;
– система управління веб-ресурсами навчальних дисциплін (програм) – програмне забезпечення для створення, збереження, накопичення та передачі веб-ресурсів, а також для забезпечення авторизованого доступу суб’єктів дистанційного навчання до цих веб-ресурсів;
– суб’єкти дистанційного навчання — особи, які навчаються (учні 1-11 класів), та особи, які забезпечують освітній процес за дистанційною формою навчання (педагогічні працівники);
асинхронний режим — взаємодія між суб’єктами дистанційного навчання, під час якої учасники взаємодіють між собою із затримкою у часі, застосовуючи при цьому електронну пошту, форум, соціальні мережі тощо.
- РЕАЛІЗАЦІЯ ДИСТАНЦІЙНОГО НАВЧАННЯ
2.1. Дистанційне навчання реалізовується шляхом використання технологій дистанційного навчання для забезпечення навчання в різних формах.
2.2. Дистанційна форма навчання в закладі освіти запроваджена відповідно до рішення педагогічної ради школи.
2.3. Дистанційне навчання організовується відповідно до робочих навчальних планів.
2.4. Дистанційне навчання організовується для учнів, які перебувають вдома через запровадження карантину
2.5. Веб-ресурси, що використовуються закладі для забезпечення освітнього процесу за дистанційною формою навчання, мають бути апробовані педагогами школи у своїй роботі.
2.6. Рішення щодо використання технологій дистанційного навчання у навчальному процесі школи приймається педагогічною радою навчального закладу.
2.7. Дистанційне навчання реалізовується в системі Google Classroom.